Кремлю закони неписані

Інна БОЙКО.
БОРОТЬБУ України за Крим підтримали одночасно два авторитетні міжнародні органи. На засіданні комітету Генеральної Асамблеї ООН 15 листопада ухвалено проект резолюції щодо Криму, в якій засуджуються його анексія Росією та порушення прав людини на півострові. За документ проголосували 73 країни - члени ООН, проти - 23, ще 76 утрималися. Текст резолюції має бути остаточно затверджений на засіданні Генасамблеї ООН у грудні цього року. Автори документа звернулися до генерального секретаря Організації з проханням пошуку шляхів і засобів, що сприятимуть безпечному і безперешкодному моніторингу ситуації в Криму міжнародними інституціями. Прес-служба МЗС України наголошує, що вперше в офіційних документах ООН Росію названо державою-окупантом, а АР Крим і Севастополь - тимчасово окупованою територією.
А напередодні, 14 листопада, оприлюднено щорічний звіт прокурора Міжнародного кримінального суду (МКС) щодо попереднього розслідування подій останніх двох років в Україні. Документ називає ситуацію на території Криму і Севастополя рівнозначною міжнародному збройному конфлікту, під час якого РФ задіяла особовий склад своїх збройних сил для встановлення контролю над частинами території України без згоди її уряду. На думку суду, доведення факту правомірності інтервенції, яка спричинила окупацію, не потрібне. Таким чином, цей міжнародний конфлікт може бути розслідуваний за нормами Римського статуту. Канцелярія прокурора МКС також заявила, що має інформацію про утиски кримських татар на півострові, насильницьке переміщення 179 заарештованих осіб на територію РФ, примусову мобілізацію на військову службу жителів півострова. Прокурор суду продовжуватиме збір доказів щодо цієї ситуації.
Незважаючи на те, що висновки мають попередній характер, експерти вважають їх надзвичайно важливими у боротьбі за повернення Криму Україні. Надалі держави не зможуть без наслідків для власної репутації розглядати позитивно питання визнання Криму російським або скасування санкцій за ці дії. Тепер спроби підтримати РФ можуть розцінюватися як порушення міжнародного права.
Наступного дня після опублікування звіту МКС В. Путін підписав розпорядження про вихід своєї країни з Римського статуту щодо заснування Міжнародного кримінального суду. Втім, прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що такий крок російської влади жодним чином не пов'язаний з формулюванням Гаазького трибуналу щодо Криму. "Ви знаєте, що Російська Федерація де-юре і не була під юрисдикцією цього суду (МКС). У даному випадку це просто формалізація, тому що документ підписувався, але його не ратифікували. Але таке формулювання, безумовно, абсолютно суперечить реальності й нашій позиції, а головне, позиції, яку виявили на референдумі громадяни Криму, коли приймали рішення про входження до складу Російської Федерації", - сказав Д.Пєсков.
Римський статут МКС - міжнародний договір, згідно з яким 1998 року за досвідом роботи міжнародних трибуналів щодо Югославії і Руанди був заснований Міжнародний кримінальний суд. Статут зараховує до юрисдикції МКС чотири категорії міжнародних злочинів: геноцид, військові злочини, агресію і злочини проти людяності. До Римського статуту приєдналися 139 держав. Росія підписала цей договір 2000 року, але так і не ратифікувала його, вочевидь, боячись відповідальності за голодомор в Україні у 1932-1933 роках, організований Москвою, депортацію кримських татар та інші злочинні діяння. Її вихід із Римського статуту - спроба уникнути відповідальності за агресію проти України.

Источник: 
Сільські Вісті